Будинок, у якому жили Лариса Кружіліна з мамою, пошкодили обстріли. Наразі його відновили, але мамі в ньому пожити вже не судилося.
Пригадую, як стріляли та як будинок пошкодили, поки ми були у родичів. Коли починалися обстріли, ми з мамою йшли на іншу вулицю, до сусідів. І там були у них якийсь час, поки йшла стрілянина. У льоху ховалися.
Будинок уже відновили, це нам була допомога від Червоного Хреста та норвезька. А мама померла лише дев'ять днів тому. Раніше ми з нею жили на дві пенсії, я ж інвалід дитинства. А тепер не знаю, як мені вистачатиме.
Хочеться, щоби вже не стріляли, щоби вже не ховатися, щоби вже мир настав. Здоровою хочеться бути, і щоб все налагодилося.
