Рубіжне від першого дня війни під обстрілами. Я просиділа у бомбосховищі школи тривалий час. Там було дуже холодно. Через це моє здоров’я сильно погіршилось. Ліків у мене не було. У бомбосховищі я думала про те, як росіяни могли таке накоїти. Одного разу снаряд прилетів у будівлю школи.

Коли я виїжджала, місто палало. Я бачила наших солдат, яких залишалось дуже мало на блокпостах. Вони навіть не перевіряли у нас документи. Усе для того, аби ми всі скоріше виїхали.

Мені не вистачає грошей. Ходжу повз ринок і не можу купити черешні, полуницю. Все це росло у мене вдома. Але через війну все довелося покинути.

Я не знаю, що з моїм будинком, але дуже хочу додому.