Я фармацевт. Коли почалась війна, ми з родиною перебралися жити у підвал лікарні. Я перебіжками бігала на роботу. 

П’ятого березня у будинок поряд з нами влучив снаряд. У нашому домі посипалося скло. 

На той момент газ і вода у нас ще були. Згодом все зникло, але вже після нашого виїзду. З собою ми забрали і собаку. Дорогою нашу машину обстріляли, уламком пробило крило машини.

Зараз ми живемо у Дніпрі, я і чоловік працюємо. Хочу жити в Україні, працювати і жити в мирі.