Васильєва Яна, учениця 8 класу Семенівського ліцею Пустомитівської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе - Нікішина Зоряна Олександрівна
"Війна. Моя історія"
Тієї ночі мені снився дивний сон. Його значення я збагнула згодом. Але у той момент було і страшно, і цікаво водночас. У сні я бачила себе на величезному волошковому полі. Квіти привітно кивали мені голівками та ніжно тулилися до моїх ніг. Я купалася у променях лагідного сонечка. На душі було млосно від побаченого.
Аж раптом у небі з`явився великий чорний птах, який затуляв крильми сонце. Було моторошно і хотілося кричати від страху.
Раптом із землі швидко почав рости зелений пагінець. Він піднімався вгору, стебло його ставало міцним та блискучим. Я намагалася згадати, що це за рослина, а тим часом події довкола стрімко розвивалися: стебло сягнуло неба і вкрилося зеленими китицями. Та це ж кріп! Він захистив собою сонце, полонив птаха і затягнув його під землю. І тут я прокинулася. Що це за дивний сон? До чого він?
Почала збиратися у школу. Аж раптом... цей страшний звук сирени... ВІЙНА!!!! Як? Чому? Тепер я збагнула значення свого сну: волошкове поле та сонячне проміння — це ж барви нашого прапора. Чорний птах — це ворог, що напав на нашу землю. Ну а кріп... я думаю, що ви й самі здогадалися — наші ріднесенькі ЗСУ.
Війна... і в уяві виринають кадри зі старих воєнних фільмів: зруйновані міста, понівечені людські долі... Я НЕ ХОЧУ ТАКОГО ДЛЯ СВОЄЇ КРАЇНИ!!! Кожен торує свій шлях під сонцем. У кожного своє призначення на землі, мрії. Ворог надумав знищити наші мрії і плани на мабутнє, він забрав нашу весну, розтоптав наше літо. Але осінь....осінь покаже йому, хто тут господар.
Коли я чую слово “війна”, то уявляю обличчя свого батька, який зараз у ЗСУ. Обличчя батька... воно таке мужнє, усміхнене та рідне. А скільки смутку та любові у його очах.
Переконана, що завдяки моєму татусю та іншим захисникам я можу спокійно спати, ходити у школу, розважатися із друзями, що ця війна з ворогом — це ВІЙНА за СВІЙ шлях, за СВОЄ МАЙБУТНЄ. І схибити нам не можна! Я щиро вірю, що той кріп з мого сну швидко знищить чорного птаха і закриє його під землею навіки. А ви, мої любі, теж так думаєте?
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!