«Чуєш вибухи, хапаєш дітей і не знаєш, куди бігти. Це був великий стрес. Вдень ще більш-менш відволікаєшся від всього жаху, а вночі дуже страшно було. В селищі люди нікуди не виходили, на вулицях була безлюдна атмосфера», - розказує Марія Литвин. Кожен вибух лякав жінку. Більш за все вона непокоїлась, як вберегти дитину. Однак Київщину швидко звільнили і тільки тоді місцеві жителі зрозуміли наскільки близько вже були окупанти.