Валентина дитиною пережила Другу Світову війну у блокадному Ленінграді. Батько загинув, мати померла від раку, і у 8 років її віддали до дитбудинку. Після школи вступила до київського політеху і після його закінчення отримала розподіл в Ірпінь. Тут Валентину застала її друга за життя війна. Бомбами зруйнувало її будинок та знищило все, що наживала з чоловіком 33 роки.