Війна мене вдома застала. Перший часу нас в селі ще була і вода, і їжа. Працювали магазини. Гуманітарну допомогу ми отримували. Коли російські обстріли почалися, пошкодили нам будинок, і ми поїхали до Запоріжжя. Виїжджали своїм транспортом. Нормально доїхали, тоді ще дорога була безпечна.

Жили собі люди, прийшла війна – і всі розбіглися хто куди. Село наше зараз не в окупації, але воно на лінії фронту - за сім кілометрів від лінії зіткнення. 

Закінчиться війна тоді, коли росіяни її закінчать, - я так думаю. Хоча точно не знаю, я ж не військовий. То військові мають знати.

Найбільше мені хочеться, щоб війна закінчилася і я міг повернутися додому. Щоб менше наші військові гинули, та й мирні люди теж.