Віра Вікторівна спокійно житла в мирі зі своїми рідними. З початком війни діти роз’їхалися, чоловік помер – жінка залишилася несамотні. Хоча в тяжкі часи люди стали вельми дружні і допомагали одне одному, журба по минулому щасті з родиною не дає спокою. Вона хоче, аби всі діти були поруч і жити, як раніше.