Було страшно, стріляли. Ми проживали в підвалі, в квартиру не підіймалися. З 2 березня не було світла, води. Воду нам підвозили, а потім ще й газ відключили. Вижити там просто неможливо. З продуктами проблем не було, нам доставляли гуманітарну допомогу, дуже хороші набори.

Ми не одразу виїхали. Коли наш будинок п’ятиповерховий впав, ми виїхали своїм транспортом. Виїжджали під обстрілами, під мінами, хорошого було мало.

Приємно вразило, що різні організації нам допомагали, і міська рада допомагала. Коли сюди переїхали, від Фонду Ріната Ахметова отримували набори.

Війна на нас дуже вплинула морально і матеріально. Якщо брати до уваги, в якому ми віці, торкнулося конкретно. Я не працюю, отримую пенсію по інвалідності, а чоловік пенсіонер за віком.

Мрію повернутися додому, більше ні про що не мрію.