Ольга дуже боялась за сина та доньку та за їхніх дітей. І зраділа, коли їм вдалось виїхати і не потрапити в окупацію. Особливо враховуючи те, що зять Ольги – поліцейський, а син – пожежний. Натомість їй довелося натерпітися страху під час обшуку, вона вже попрощалась з життям і молила тільки за одне, якщо вже в неї стрілятимуть, то нехай відразу насмерть.