Мені 43 роки, є сім’я, двоє дітей. Працюю в лікарні, живу в Дружківці, нікуди не виїжджала. В перший день війни збиралася на роботу. Переляк був. Коли до нас прилетіло, побило вікна в хаті. 

На мою сім’ю війна погано вплинула. Одна я працюю, а всі сидять вдома. З їжею у нас нормально, проблеми із засобами гігієни.

Мрію, щоб мир був – це найголовніше. Щоб діти досягли в житті того, що вони хочуть.