Я народився в Шахтарську, а зараз проживаю в селищі Новолуганське. Коли почалися військові дії, я нікуди не їхав, весь час був тут.
У мене проблеми з ногами, до мене ходить жінка і приносить продукти.
Мені хотілося б забути всі останні роки, але вони незабутні.
Я живу на другому поверсі, і коли бомбили, осколки летіли на всі боки. Одного разу так бахнуло, що я впав на підлогу. На кухні вибило вікна, були пошкодження.
Мрію тільки про мир, і щоб було здоров'я. Більше нічого не треба.