Я дізнався з новин про війну. Шокувало, що ці «брати» задрипані напали на нас. А потім на пагорбі біля кладовища, як на канал їхати, під Краматорськом літак збили, і довго горіло – ось цим і запам’ятав початок.

Загалом нам вистачало всього. Навіть коли виїжджали у квітні, то все було, навіть із собою продуктів набрали. Магазини тоді ще працювали.

Труднощів особливих у дорозі не було, тільки колона йшла величезна, і неможливо було обігнати. Довго їхали на Дніпропетровщину. Донька забрала собаку і трьох котів із собою.

Війна на всю родину вплинула, але на кожного по-різному. Є такі, що підтримують Росію, і контакти з ними ми розірвали. 

Хочеться повернутися назад додому. Хоч і на розвалини, але повернутися.