Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Наталія Іллівна Бошняк

«Коли йшли люди з Дебальцевого, було дуже страшно»

переглядів: 485

Наталя Іллівна згадує страшне видовище: через її місто йшли натовпи біженців з обстрілюваного міста, діти лякалися вибухів і гинули люди на вулицях.

У 2014 році 5 липня у моєї доньки було весілля. У цей час Бахмут, тоді він був Артемівським, почали бомбити. Поряд із нами прокуратура, і почали там бомбити. Було дуже страшно, я ніколи не думала, що таке можливо, тільки у фільмах бачила.

Коли йшли люди з Дебальцевого, було дуже страшно. Діток везли на візках та візках. Їм дали зелений коридор, і вони йшли, на велосипедах, на візках дітей тягли. Люди три дні сиділи на вулиці, пити хотіли, бо спека була. Це треба було бачити!

Я бачила, як люди вмирали, як розривало їх вибухами. У мене є знайома сім'я, там чоловіка уламком розрізало навпіл...

Я втратила роботу, а була у передпенсійному віці. Працювала, вибачте за вираз, за шматок хліба. На городі допомогали, з друзями.

Людина до всього звикає і вже не звертає уваги. Коли сестра приїзжає відвідати мене, вона від кожного шурхіту сахається. Я кажу їй: «Не бійся». У мене навіть онучка, яка в Миронівці жила, від обстрілів почала заїкатися. Я питаю у неї: «Страшно?» А вона каже: «Бабуся, не переживай, сьогодні стріляли, а ми навіть в підвал не спускались».

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Світлодарськ 2014 2015 Текст Історії мирних жінки діти 2014 2015 поранені психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення вода здоров'я робота обстріли Дебальцевого
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій