Війна розлучила Христину Геннадіївну з рідними людьми, всі роз'їхалися в інші міста України та закордон. Жінка згадує той злощасний день, коли почалася війна – з обстрілу вулиці Островського та перших загиблих людей. Довелося терпіти постріли та вибухи, ховатися у підвалах. Не було електрики та газу – люди готувати їжу на вогні, проблема з мобільним зв'язком. Жінка мріє про мир, щоби була можливість їздити до родичів в Луганськ.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: