Історії, які ви нам довірили
«Коли мені подзвонили з роботи і сказали, щоб нікуди не виходила, стало страшно»
Олену Савченко пригнічує невідомість і невпевненість у майбутньому. Поки чутні постріли, вона не може спати ночами.
Я самотня пенсіонерка. До війни у мене було нормальне життя, без страху, а тепер немає впевненості в завтрашньому дні.
У перший день страшно було. Мені з міста подзвонили і сказали, що війна і танки приїхали. Потім з роботи подзвонили і сказали, щоб сиділи по домівках. Це вже було страшно. Я весь час вдома була, нікуди не їхала, навіть не йшла, тому що стріляли.
Так набридла ця стрілянина! Коли стріляти починають, заснути неможливо, серце калатає, в голову погані думки лізуть.
Життя у нас таке - не живемо, а існуємо від однієї пенсії до іншої.
Добре, що нам допомагали благодійні фонди - Рінат Ахметов, «Карітас». Це була хороша допомога і велика підмога.
Я мрію, щоб закінчилася війна і настав мир. Це найголовніше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
