Я з Макіївки. Коли мені було сім років, коли почалася війна, у мене був момент. У мене є двір, два будинки навпроти стоять. І в сусідній будинок потрапив снаряд.
До війни було все комфортне там, приємно жити в місті було. А після якось ці всі спогади минулі – трішечки не комфортно. Мені комфортно в місті живеться, але ті спогади, які мені залишила війна, трішечки змушують задуматися. Тобто у мене залишаться спогади не радості, не щастя, а про війну.
Я мрію, щоб це все закінчилося, щоб мирно було те, про що пам’ятати, добре, не погане.
Мир – це сім’я, це щастя, це любов, це все пов’язане з гарним настроєм.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.