Я постійно проживаю в Станиці Луганській, недалеко від Донця. До мене прилітали кулі, побили дах, ворота не змогли розбити, об залізо бились і падали поряд. До мене і до городу прилітав снаряд «Града», вибило всі шибки, я встиг упасти на землю.
У мене є два сини та дочка. Один живе в Одесі, а інший син та донька залишились у Луганську.
Війна змінила наше життя на гірший бік. Станицю Луганську бомбили до 2017 року. Останній снаряд падав у лютому, я тоді думав, що будинок завалиться.
2021 року померла моя дружина, я живу сам. Звісно, війна вплинула на нас, у мене був інсульт. Мрію про справжній мир, хоч у нас три роки не стріляють. Мрію про те, щоб життя було як до війни.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.