Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Людмила Антонівна Обмачевська

«Коли думаю про війну, постійно відчуваю біль всередині»

переглядів: 534

Чоловік помер 32 роки тому після інфаркту, з тих пір живу одна. У мене є cин, але він проживає окремо. Добре пам'ятаю, як у нас почалася війна. Того дня, 11 липня 2014 року, почали бомбити Мар'їнку. У знайомих побило будинок, у мене розбило чотири шматки шиферу. Я найняла людей і мені перекрили будинок. У багатьох людей були зруйновані будинки, це жах.

Зараз я нікуди не пересуваюся, весь час страшно і весь час перебуваю вдома. Коли думаю про війну, постійно всередині якийсь біль. І він не проходить вже сім років.

Я дуже вдячна Фонду Ріната Ахметова за те, що не забував нас і постійно допомагав. Ми ходили всією вулицею і отримували продуктові набори.

Мрію, щоб швидше закінчилася війна, вже все набридло, але не видно кінця і краю.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Мар'їнка 2014 2021 Текст Історії мирних жінки пенсіонери зруйновано або пошкоджено житло обстріли безпека та життєзабезпечення житло літні люди (60+) розлука з близькими Обстріли Мар'їнки
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій