Не дивлячись на те, що Оріхів під постійними обстрілами, спеціалісти невтомно працюють, щоб відновлювати зв’язок і енергопостачання міста

Наша родина з міста Оріхів. В мене є дружина і чотирирічний син. Я працюю в Укртелекомі. Через те, що окупанти зараз знаходяться під Оріховим, нам довелось виїхати.

Коли я дізнався, що почалась війна, я був настільки шокований, що не вірив у це. Але вже через день-два наше місто почали обстрілювати. Наш будинок постраждав від обстрілів – вікна повилітали. Тож ми зібрались і поїхали до Запоріжжя. Добре, що маємо власне авто, інакше виїхати так швидко нам не вдалося б.  

Я приблизно раз на тиждень навідую рідне місто – працюємо з колегами, щоб відновлювати зв’язок. Здебільшого працюємо на віддаленому доступі, але іноді є потреба у фізичному втручанні. Дуже шкода, що тільки відновимо зв’язок – знову обстріл, і все спочатку.

Води в місті немає, тому що розбите обладнання енергозабезпечення і зруйновані свердловини. З їжею проблем немає: до обіду ринок працює, а також гуманітарну допомогу видають тим, хто залишається на місці. Їсти є що там. Є електрика, готувати також є на чому.

Дякуємо велике, що хлопці з РЕСу постійно під обстрілами відновлюють постачання електроенергії.

Я ж там на ніч майже не залишаюсь: раз чи два таке було. Ось на тому тижні довелось з-під обстрілів виїжджати. Було таке, що під час роботи доводилось ховатися у підвалах, щоб не накрило. Якось звикаємо до цього.

Ми з родиною живемо зараз на орендованій квартирі. До війни ми збирали кошти на власне житло, але зараз перспектива його мати тане на очах. Дякуємо і на тому, що виїхали всі живі-здорові. Переїзд дався нам важкувато фінансово і морально. Жінка безробітна зараз, тому що тут тимчасово переміщених людей на роботу брати не хочуть. Живемо на допомогу від держави та мою зарплатню, яку, слава Богу, ще платить компанія.

Дитину треба скоро готувати до школи, а до садочка ходити ніяк.

Дітям зараз взагалі небезпечно знаходитись десь в одному місці - росіяни обирають такі цілі, що кров в жилах стигне.

Ще й виправдовують це тим, що ми тут майже всі нацисти. Шокує брехня, яку розповсюджують російські ЗМІ. Я не розумію, як звичайні люди зі здоровим глуздом можуть вірити в те все. В них немає власної точки зору, вони зовсім не вміють аналізувати те, що їм говорять. Оце мене найбільше турбує. Люди, позбавлені власної думки – це дуже страшно, тому що це на десятиліття затягнеться. Вони виростять таких самих дітей і онуків, як самі. А ми відновимо все зруйноване і буде в нас ще сильніша держава. Я впевнений в цьому.