Владислав Романович ділиться досвідом виживання у воєнному Маріуполі після початку повномасштабної війни. Зізнається, що з перших днів бойових дій стало зрозуміло, що треба їхати у безпечне місце. У лютому місто було оточене, але виїхати ніхто не міг. Усі чекали на інформацію про евакуацію, але її не було. Сім’я героя залишалася під бомбардуванням цілий місяць, але потім вдалося виїхати. Рідним досі не віриться, що пережите пекло залишилося позаду.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: