Історії, які ви нам довірили

Розповісти історію
bottom-logo
меню
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Катерина Єгорівна Коломієць

«Як стріляють – ліс загорається, а ми живемо біля лісу»

переглядів: 525

Катерина Єгорівна згадує про страшні воєнні події, що налякали місцевих жителів. Постійні бомбардування, через які горів ліс. Доводилося ховатися у погребі під час обстрілів. Її будинок постраждав. Тривалий час вона була змушена виживати без світла, води та зв'язку. Жінка сумує за дітьми, яких не може бачити через війну, та мріє про мир.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Станиця Луганська 2014 2021 Аудіо Історії мирних жінки 2014 зруйновано або пошкоджено житло психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення вода літні люди (60+) розлука з близькими 2021
Місце інтерв'ю:
Станиця Луганська
Місце подій:
Станиця Луганська
Дата інтерв'ю:
15.09.2021
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Аудіо
Допоможіть нам. Поділіться цією історією

Інші історії

audio story mark
circle mark
«Вибухи, снаряди, люди біжать, кричать – ми зрозуміли, що війна»
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
«Вибухи, снаряди, люди біжать, кричать – ми зрозуміли, що війна»
Тетяна Анатоліївна
22.08.2022
Станиця Луганська 2014, 2021
audio story mark
circle mark
«Не було ні світла ні газу, жили як-небудь »
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
«Не було ні світла ні газу, жили як-небудь »
Ганна Бірюкова
19.08.2022
Станиця Луганська 2021
audio story mark
circle mark
«Гуділо так, що ми притискалися до землі»
Матеріал доданий в вашу бібліотеку
«Гуділо так, що ми притискалися до землі»
Валентина Миколаївна
11.11.2021
Станиця Луганська 2014, 2021
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій