Коли почалася війна, я була на роботі. Почула вибухи і дуже злякалась. Зараз все це згадую, як страшний сон. Деякий час я з родиною залишалась без грошей через те, що банкомати не працювали. Їжу доводилось готувати на багатті. Було не зрозуміло, що буде далі. Я не могла вирішити, чи варто виїжджати. Все ж таки ситуація погіршувалась та ми з чоловіком виїхали у Вінницьку область. Зараз тут і залишаємось. Я сподіваюсь на мир. Дуже хочу обійняти онуків, які зараз дуже далеко.