З війною почались обстріли. Село опинилось в окупації. Не стало світла та води. Снаряди прилітали в будинки. У 2014 році таке вже було. Я думала, що все швидко закінчиться. Не хотілось не їсти, не пити. Їжею ділились з сусідами та знайомими. Можна сказати, що люди згуртувались. 

Мене шокувала війна. Все, що відбувається, просто жах. Ніколи не думала, що таке станеться. 

Я виїхала до Харкова. Залишати будинок було морально важко. Все було в Міловому. Я була дуже прив’язаною до власних речей. Поки живу в Харкові. Дуже хочу повернутись додому. Сподіваюсь, скоро настане мир.