«Через війну майже не бачу сина»

Я страждаю на ревматоїдний артрит більш ніж 20 років. Лікті в мене вивернуті, я їх ніяк уже не поверну. Постійно болять. Останніми роками стало зовсім туго, за два місяці розпухли всі суглоби, усе скрутило. І нічого не допомагає, жодні уколи. Я перестала ходити.

Мене доглядала столітня мати, але два роки тому вона впала та зламала шийку стегна. Відтоді більше не піднялася.

У мене є син, він із сім’єю проживає в Катеринівці, усього за 10 кілометрів від Максимільянівки. Але через воєнні дії побачитися нам уже складніше. Автобус перестав ходити, тепер добиратися треба тільки через Курахове, а звідти важко їздити.

Наш дохід із матір’ю на двох – 2500 гривень. Оскільки ми обидві не ходимо, наймаємо помічницю для допомоги вдома. Віддаємо їй третину пенсії. Решта йде на вугілля та ліки.