Ми зі Снігурівки Миколаївської області. Мені 28 років, заміжня, у мене дитина маленька, постійно були тут.

Це було дуже страшно і тяжко. Ще й сестричка була з маленьким сином. Ми всі дуже злякалися. Дуже страшно було. І як на Паску попало, то також було дуже страшно. 

Ми в льоху ховалися - дуже страшно було, коли ракети літали. Люди старалися, будували. А вони приїхали і все розвалили. Усе вкрали.

Їсти не було чого, грошей не було, а потім почали в Херсон пускати - там знімали гроші під відсотки. Звісно, дуже важко було.

Ми майже нікуди не виходили, сиділи з мамою. Швидко на ринок збігаємо, поїсти щось купимо - і швиденько додому. По воду ще бігали на струмок, але потім орки там зробили блокпост, і ми перестали туди ходити.

Сподіваюся що війна скінчиться дуже скоро. Хочеться швидше. Тому що дуже страшно, ще й маленька дитина. Не знаєш, що буде.