Я мешкала в місті Покровськ Донецькій області, працювала у дитячому садочку вихователем. Мені 36 років.

В перший день війни тривога була - по телевізору ж сказали, що війна, ну а так - у нас ще нічого не відбувалося. 

У нас десь на п’ятий день були прильоти в місто.

Ми своїм транспортом виїжджали до Запоріжжя, бо тут мамина сестра. Ми до неї поїхали. Труднощів не було, слава Богу, ми швидко доїхали. На блокпостах швидко пропускали.

Ми інколи приїжджаємо подивитися на будинок. Поки там все тихо. Тільки іноді бувають прильоти, а так - все нормально. Вода - з перебоями, а ліки є, продукти є. На ринку все є. Тільки АТБ не працює.

Хочеться на роботу, працювати з дітьми. Дистанційно мені не подобається. Дуже мені хочеться, щоб війна скінчилась якнайшвидше.