Історії, які ви нам довірили
"Йдемо, а зліва та справа стріляють. Загиблі лежать. Все в диму. Будинки чорні"
переглядів: 508
Людмила Реміз не може розповідати про Маріуполь без сліз. Разом з чоловіком вона жила в окупації аж до квітня. Ховалися у підвалах та бомбосховищах від авіанальотів, бомбардувань, від ворожих куль. Та щойно вирішили тікати з міста, сталося найгірше. Серце її чоловіка не витримало. Він помер під час евакуації… Історія Людмили – з перших вуст.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Київ
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
11.03.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
