Кароліна, 8 класу, Луковиця
Моя Україна майбутнього
Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т.
Я народилася на мальовничій землі,у чудовому краї,який зветься Україна. Україна – це моя Батьківщина, і я люблю її понад усе,люблю її різну: привабливу і не дуже, злиденну і багату… Нехай не зовсім безхмарне її сьогодення,але вона в мене-єдина й іншої вже не буду. Адже я народилася в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори.
Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнена, що у нашої держави велике майбутнє.
Сьогодні моя Україна у крові, у розпачі, розірвана та розшматована так само,як і багато років тому. На долю нашого народу випало багато випробувань: царський гніт, важкі радянські часи, складні роки незалежності… Було все: війна,голодомор і геноцид, терор та інші жахи.. На уроках української літератури ми вивчаємо творчість Т.Шевченка, В.Сосюри та коли вдумуєшся у твори, всі вони перегукуються із сьогоденням.
І знову війна… І знову переслідування… Біль та сум стискає моє серце. Наші воїни щодня виборюють нашу свободу, кілометр за кілометром наближаючи перемогу. І я вірю, що спільними молитвами та зусиллями ЗСУ вона скоро настане.
Тож якою ж я бачу Україну в майбутньому? У майбутньому моя країна буде схожа на квітучий сад, в якому можна буде знайти все, що забажаєш. Мої батьки житимуть у сонячному, затишному селі, найкращому на землі. Працюючі люди не сплачуватимуть військовий податок.
Я йду до школи. Навкруги співають пташки, аромат весни наповнює легені свіжим повітрям. Навкруги квіти, квіти, квіти… Ось така вона, моя майбутня країна! Квітуча, як соняшник, красива, наче калина! Її люблять усі.
Щоб вона дійсно стала такою, потрібні мир та натхненна праця кожного українця. Я мрію, щоб моя країна кошти направляла не на війну, а на покращення життя, на освіту, медицину, культуру, науку… Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни.
Щодо мене, то насамперед я хотіла би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.
Україна ні в якому разі не повинна втратити свої шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, завзятий настрій і український дух! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть. На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів і парків, а також боротися проти вирубування лісів.
Адже природа — це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того, українська природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.
А взагалі, я впевнена, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужими до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль.
Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим кращий результат ми отримаємо в майбутньому.
У подальшому я хочу стати юристом, тому мені подобається більше дізнаватися про закони своєї Батьківщини, про їхнє виникнення, про історію країни. Мені дуже хочеться внести свій внесок у майбутнє України і своїми знаннями допомагати співвітчизникам.
Я сподіваюсь, що я зможу якимось чином впливати на розвиток рідної країни. Та все ж головне для мене — не ким стати, а якою бути.
І якщо більшість українців, як і я, будуть прагнути стати щирішими, милосерднішими і добрішими, будуть мати бажання на краще змінити свою країну, то Україна обов’язково стане найрозвиненішою і найсильнішою державою!







.png)



