Мельничук Кароліна, учениця 8 класу Філії Луковецької гімназії ОЗ "Годинівський ліцей"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Мельничук Віолетта Фабіянівна

Моя Україна майбутнього

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Т.Шевченко

Я народилася на мальовничій землі,у чудовому краї,який зветься Україна. Україна – це моя Батьківщина, і я люблю її понад усе,люблю її різну: привабливу і не дуже, злиденну і багату… Нехай не зовсім безхмарне її сьогодення,але вона в мене-єдина й іншої вже не буду. Адже я народилася  в найкращій у світі країні. Я щиро люблю її привітних людей, її родючі землі і безмежні простори.

Вічними символами моєї Батьківщини стало блакитне безхмарне небо і золотаві пшеничні поля. Багата українська природа не залишає байдужим жодного мого співвітчизника або гостя моєї країни. Я впевнена, що у нашої держави велике майбутнє.

Сьогодні моя Україна у крові, у розпачі, розірвана та розшматована так само,як і багато років тому. На долю нашого народу випало багато випробувань: царський гніт, важкі радянські часи, складні роки незалежності… Було все: війна,голодомор і геноцид, терор та інші жахи..  На уроках української літератури ми вивчаємо творчість Т.Шевченка, В.Сосюри та коли вдумуєшся у твори, всі вони перегукуються із сьогоденням.

І знову війна… І знову переслідування… Біль та сум стискає моє серце. Наші воїни щодня виборюють нашу свободу, кілометр за кілометром наближаючи перемогу. І я вірю, що спільними молитвами та зусиллями ЗСУ вона скоро настане.

Тож якою ж я бачу Україну в майбутньому? У майбутньому моя країна буде схожа на квітучий сад, в якому можна буде знайти все, що забажаєш. Мої батьки житимуть у сонячному, затишному селі, найкращому на землі. Працюючі люди не сплачуватимуть військовий податок.

Я йду до школи. Навкруги співають пташки, аромат весни наповнює легені свіжим повітрям. Навкруги квіти , квіти, квіти… Ось така вона, моя майбутня країна! Квітуча, як соняшник, красива, наче калина! Її люблять усі.

Щоб вона дійсно стала такою, потрібні мир та натхненна праця кожного українця. Я мрію, щоб моя країна кошти направляла не на війну, а на покращення життя, на освіту, медицину, культуру, науку… Як кажуть, майбутнього без минулого і теперішнього не буває. Звичайно ж, Україна й сьогодні велика держава. І про це можна розповідати нескінченно. Так само нескінченно можна міркувати і про майбутнє нашої країни.

Щодо мене, то насамперед я хотіла би, щоб наші співвітчизники стали щирішими, добрішими, щоб вони поважали і любили свій рідний край, а Батьківщина відповідала їм взаємністю.

Україна ні в якому разі не повинна втратити свої шаровари, вишиванки, різнокольорові стрічки, музичні народні інструменти, свої танці, завзятий настрій і український дух! Сьогодні Україна багата не тільки на промислові підприємства і родючі землі, а й на працелюбних людей, і такою вона залишиться ще багато століть. На мій погляд, зараз дуже важливо берегти українську природу: створювати більше заповідників, садів і парків, а також боротися проти вирубування лісів.

Адже природа — це наше здорове життя і здоров’я майбутніх поколінь. Крім того, українська природа неповторна у своїй красі і повинна дарувати свою красу усім, хто живе на нашій землі.

А взагалі, я впевнена, що майбутнє України найбільш усього залежить від нас з вами. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається навколо нас, то ніколи не зможемо збудувати щасливе майбутнє. Тому якщо ми хочемо бачити свою рідну країну духовно, культурно, політично і економічно розвинутою державою, яка буде спроможною відстоювати свої особисті інтереси в будь-якій міжнародній сфері, ми повинні розвиватися самі, тим самим розвиваючи рідну країну, не бути байдужими до майбутнього і докладати до цього якомога більше зусиль.

Чим вищими будуть прагнення наших співвітчизників, тим кращий результат ми отримаємо в майбутньому.

У подальшому я хочу стати юристом, тому мені подобається більше дізнаватися про закони своєї Батьківщини, про їхнє виникнення, про історію країни. Мені дуже хочеться внести свій внесок у майбутнє України і своїми знаннями допомагати співвітчизникам.

Я сподіваюсь, що я зможу якимось чином впливати на розвиток рідної країни. Та все ж головне для мене — не ким стати, а якою бути.

І якщо більшість українців, як і я, будуть прагнути стати щирішими, милосерднішими і добрішими, будуть мати бажання на краще змінити свою країну, то Україна обов’язково стане найрозвиненішою і найсильнішою державою!