Марину з сином ледь не засипало живцем після вибуху. Тоді вона разом з дітьми перейшла жити до підвалу поліклініки. Упродовж місяця окупації Іванківа там переховувалися майже 100 людей. Не було тепла, світла, води, діти спали на дерев’яних палетах. З ночі виходили, щоб зайняти чергу за хлібом. Але витримали і дочекалися звільнення Іванківа 1 квітня 2022 року.