Брода Марта

Учениця 8 класу Вороблячинської гімназії імені Героя України Віталія Коцюби

Учителька української мови та літератури Брода Наталія Володимирівна

Війна. Моя історія

Війна... 24 лютого ця страшна звістка облетіла нашу батьківщину. Той день вмить  розділив життя всіх на до та після. І моє також.

      Це був звичайний четвер. Я із братами, як завжди, збиралась іти до школи. Але мама сказала, що усі залишаються вдома. Я не розуміла, що відбувається. І тут з вуст мами пролунало страшне слово «війна». У той момент мені здалося, що рухнув світ. Не могла усвідомити, що відбувається, що робити, як бути далі, як жити? Ці запитання не йшли з моєї голови. 

У перші дні повномасштабного вторгнення мене, та й усю мою сім’ю, огорнув страх. Ми з жахом спостерігали за новинами, за тим, як так звані «визволителі» завдають підступні удари по цивільних об’єктах, лікарнях, школах, знищують вщент українські міста, цинічно вбивають мирне населення. Проте…

     Так, війна змінила моє життя, кардинально змінила життя багатьох українців, змінила моє ставлення до всього: до сім’ї, друзів, знайомих, людей похилого віку та воїнів. Адже саме в той день зрозуміла ціну всього, що маю. Зрозуміла, що не час стояти осторонь цих подій, а й спробувати зробити свій внесок у перемогу, нехай і маленький.  Тому у школі ми організували збір коштів для наших воїнів, які перебувають зараз на сході, оберігають нашу землю від загарбників, дуже часто жертвуючи своїм життям. Постійно молимося за їхнє щасливе повернення додому. Ми робимо свій внесок, бо розуміємо, що лише взаємна підтримка, спільна робота та  віра ведуть до перемоги.

    Війна змінила кожного по-своєму, тому цінуймо те, що маємо! Будьмо гідними своєї держави , бо ми українці, мужні та незламні!