Августин розповідає про перші тижні вторгнення у Слов’янську. Настрій був таким: місто вже пережило це в 2014-му, переживе і зараз. Мешканці думали, що немає причин для паніки. Але з кожним прильотом ставало все більш лячно. Гинули люди. Августин з мамою втомилися щоразу бігати у підвал під час тривог. І виїхали зі Слов’янська. Зараз хлопець живе в Мукачево, підтримує зав’язок з однокласниками та чекає на можливість повернутися додому.