«Моїй сусідці кинули у вікно запальну суміш і все згоріло. Я переїхала до дітей. Але там теж почалися жорсткі обстріли, і знову – переїзд. Жили у моєї онуки, потім спустилися до підвалу. Там виживали без води, світла, тепла та без продуктів. Це страшно», – згадує Антоніна Сибірко. Вона бачила після авіаударів обвалені будинки. Її сусіди загинули, коли готували на багатті біля під'їзду. Говорить, що такого жаху не було навіть у Другу світову війну.