Перші дні війни у Херсоні були сповнені хаосу. Ірина розповідає, як важко було знайти їжу та воду. Люди в паніці скупляли все, що могли, а черги в магазинах виростали до кілометру. Врятував багатьох сімей місцевий молокозавод: там роздавали молочні продукти. У той час, коли навколо панувала небезпека, Ірина намагалася забезпечити своїх дітей всім необхідним. Під час окупації страх  супроводжував жінку щодня. Окупанти з автоматами стали частиною їхнього повсякденного життя, і навіть у власному домі Іра не мала спокою. Після деокупації Херсону жінка відчула надію. Але навіть у цій радості залишалася гіркота від втрат і труднощів. Через постійні російські обстріли Херсону родині все ж таки довелося переїхати до Одеси.