«Війна, куди їхати? Як все залишити? Будемо до останнього», - так думав Олександр Петрович на початку війни, але, коли повернувся додому з нічної зміни та побачив своє місто: церква розбита, будинки розбиті, магазини закриті, його охопив жах. Після пережитих обстрілів дружина Олександра почала заїкатися, тоді було прийнято рішення виїхати! Чоловік задоволений тим ,як його родину зустріли у Запоріжжі, підтримують один одного, допомагають, але його сім’я, як і багато сімей в Україні, хочуть якнайшвидшого повернення додому: «Я сам побудував там дачу, я посадив дерева, я все це зробив своїми руками! Хочу додому».

Хотілося б швидше додому, а то вони сидять в моєму місті, окопалися, тільки гармати стирчать…ми їх виб’ємо!