Знаходився дома, мирно спав, коли почалась війна. Відсутність води, їжі, тепла та неможливість захистити свою Батьківщину. Шокувало руйнування рідного міста та нашого мирного життя. Нестача води та їжі була у всіх Маріупольців. Їжею ділилися з сусідами, друзями, рідними. Воду шукали у джерелах. Війна, нашу родину розкидала по різних містах. Ставлення людей один до одного, ми були, як одна сім'я. Робота є, але зараз щось змінити неможливо. Хочу все забути, як страшний сон.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: