У нас, у Луганську був свій басейн, город. Там багато чого росло, літній будиночок – там багато книг і телевізор. І був наш звичайний будинок з горищем. Були дві машини. Коли ми їхали, узяли біло-сіру, а червона там залишилася. Мені дід розповідав, що снаряд у вікно залетів. Загорілося все…
Хотів би добре вчитися, добре скласти іспити, піти в інститут і там добре повчитися. Потім підзаробити грошей і купити собі такий самий будинок або відновити на тій самій території будинок. Той самий літній будиночок. Хотів, щоб війна припинилася, і повернутися назад додому, і щоб усе повернулося на свої місця.
Війна – це нещастя, жах, страх і нічого доброго.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.