Ми з дитиною жили у Авдіївці, я працювала в Управлінні соціального захисту населення. Напередодні війни переїхали до м. Харків, орендували житло. Нажаль війна дісталася і до нас. З першого дня війни я пішла служити до армії, з 24 лютого і до тепер я несу службу, а моя донька - проживає з моєю рідною молодшою сестрою, яка зараз навчається в університеті. Батько дитини участі у вихованні не бере, аліменти не сплачує. Сестра вивозила доньку до м. Івано-Франківськ, але з червня 2022 р. повернулися до Харкова, де продовжують жити і дотепер.
Для мене дуже тяжкою була розлука з дитиною і необхідність пристосування до нових умов, тому що службу ми переважно несемо на першій лінії. Вірю у нашу перемогу і сподіваюсь, що це буде якнайшвидше. Хочу повернутися здоровою до своєї дитини і жити мирним життям.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.