Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Михайло Онипко

«Хочеться забути все, що пов'язане з війною»

переглядів: 665

Народився я в Макіївці. Там жив донедавна. Торік, у 2019-му, зі своєю сім'єю – дружиною та сином – перебрався до Маріуполя.

Війна – це біль, страх, жах, страждання, смерть… Моїй сім'ї та близьким родичам пощастило трохи більше, ніж тим людям, які опинилися на лінії зіткнення.

Не знаю, про що думають люди, які живуть у зоні бойових дій. За своїми відчуттями та думками, гадаю, вони бояться. Бояться завтрашнього дня, того, що немає впевненості в завтра та спокою сьогодні.

Найважче випробування було – покинути рідне місто, друзів, знайомих і рідних. Ми покинули свій будинок, це було найважче. Розчарування в цьому житті відчув тієї миті.

Очевидцем подій не був, намагався уникати по можливості будь-яких військових дій або подій. А забути хочеться все. Усе, що пов'язане з війною.

З початком війни життя істотно змінилося. Стало складніше прогодувати сім'ю і навіть себе одного. Повсякденний побут обмежувався тим, що немає зарплат гідного рівня, і комендантською годиною. У такій напрузі постійно складно та важко жити.

Мирні громадяни, впевнений, потребують допомоги. Є дуже багато пенсіонерів і малозабезпечених сімей, яким дуже потрібна допомога, за що дуже вдячні. Той пакет з їжею нам дуже допомагав. Що б я робив без гуманітарної допомоги? Це дуже просто: я б менше їв! Фонд Ріната Ахметова дуже допомагав людям, інших організацій я особливо не знаю.

Хочеться забути все, що пов'язане з війною

Найстрашніше у війні, на мою думку, це залишитися без своїх близьких і коханих. Ми це не зможемо повернути та виправити. А все інше – діло житейське.

Мрія в мене проста – жити у своєму власному будинку зі своєю сім'єю, облаштовувати його, ходити на роботу й не думати про те, що будь-якої миті до мене або моїх близьких може постукати біда у двері. Мій трирічний син багато років тому на моє запитання: «Навіщо ми живемо?» відповів: «Щоб жити!». Це і є щастя. Завжди цінував більше духовне, ніж матеріальне, цінності не змінилися.

Макіївка 2020 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій