Коли дізналася про початок російського вторгнення була вдома з дітьми(чоловік був в лікарні).

Найбільше шокували ракети над головою, та страх дітей.

Гуманітарних проблем не було, Їжи на перший час хватало.

Зараз живемо разом з родиною. Чоловік втратив роботу, у мене роботи немає , я пенсіонер( так як я постраждала ЧАЄС, хворію на псоріаз).

Були приємні моменти під час війни - це не байдужі люди, які прихистили.

Речей, які б нагадували про початок війни, немає, і не хочеться такі речі мати, хочеться скоріше забути це жахіття.