У перший же день війни сотні людей почали дзвонити, шукаючи прихистку та підтримки. Завдяки завчасній підготовці церкви - розкладеним матрацам, облаштованій кухні - громада змогла оперативно приймати біженців. Андрій не лише годував та надавав ночівлю, а й підтримував словом, молився разом з тими, хто шукав розради. Волонтери допомагали переселенцям виїжджати у безпечніші регіони та до кордону.

Волонтерська діяльність розширилася, завдяки співпраці з релігійними громадами Київської та Житомирської областей. Андрія особливо вразила поїздка до Куп'янська, коли місто тільки звільнили від окупації. Разом із групою вони привезли продукти, але людей вразив не лише хліб - вони просили залишитися та почути слова підтримки.