В перший день війни вибухи було чути зі сторони Мелітополя - аеродроми бомбили в Бердянському районі. А потім 4 березня окупували Пологи. 

Хліба не стало, руські загарбники пограбували всі магазини. Ні один магазин не працював. Виживали з того, що було вдома, в погребі, і все решта.

7 березня зачистку робили кадирівці. Заходили прямо в дім і робили «шмон» – так вони називали. 

Знайшли в мене бушлат не воєнний, а звичайний – на роботі видавали нам захисного кольору, а в середині білий. «Збирайся, поїхали з нами», – кажуть. Я кажу: «Це ж бушлат не воєнний». 

Моя жінка померла на початку 2021-го. Я сам проживав. Сусіди виїжджали - і я з ними. У них двоє дітей, їх двоє і я. Десь виїхали о сьомій годині і о п’ятій-шостій були в Запоріжжі. Там було сім постів руських, і  наші потім.

Зараз війна затягується і затягується. Не визначиш, коли вона закінчиться. На початку думали, що недовго, а зараз розуміємо, що це надовго - поки звільнять всі села і міста.