Мені 67 років. Безробітній пенсіонер. Я у фермера працював механізатором, хліб вирощували, зараз ми - біженці. Хату нашу розбили. Землі всі наші під бомбуванням.

Ми півтора року ще жили у підвалі в себе, а коли хату розбило, виїхали самі машиною старенькою. 

В такому віці куди підеш на роботу? У фермера працював 15 років на одному місті. Фермер залишився без роботи - і ми без роботи. Половину фермерської техніки розбили в Степногірську, половину вигнали. А на днях і в хату дочки попало - розбило. 

У жінки серце боліло, перенесли ми все це болісно. А у мене спиця у нозі, тепер кульгаю. Дуже відчувалося,  що ми півтора року прожили в погребі.

Хочеться хорошого майбутнього: щоб робота була, щоб діти і онуки живі були. Хочеться більше всього, щоб був мир, і де жити.