Юлія - харків’янка, для якої війна почалася буквально за кілька метрів від дому. Її будинок стояв на виїзді з міста - саме там, звідки заходив ворог. Перші вибухи розбудили о п’ятій ранку, а вже за кілька днів сусідні вулиці перетворилися на лінію боїв. Разом із сусідами, дітьми та тваринами вони переховувалися у підвалі, сподіваючись, що все скоро скінчиться. Та довелося виїхати. Тепер Юлія живе в Києві, але регулярно повертається до Харкова, де залишилася її мама. Для неї це місто - назавжди рідне, поранене, але сильне. І хоч війна відібрала можливість планувати майбутнє, віру в нього вона не втратила, як і любов до рідної землі, яку ніколи не полишить.