Донька Тетяни Андріївни на початку повномасштабного вторгнення перебувала на Салтівському житловому масиві в Харкові. Саме цей район один із перших взяв на себе удар росіян. Дівчина повідомила батькам про початок війни. Тетяна Андріївна перший час ще намагалася ходити на роботу в сільраду. Та розпочалася окупація. Росіяни їздили по селу зі зброєю, грабували та тероризували місцеве населення. Тетяна Андріївна пригадує, тоді українські фермери безплатно роздавали продовольчі товари односельцям. Так жінка прожила пів року, але згодом, коли окупаційна влада занесла її в список на арешт, вона вимушена була тікати з рідного села.