Мій син захоплюється волейболом, катанням на велосипеді та рибалкою. Він слухає музику та щиро цікавиться історією, а надихнути його може будь-що нове та цікаве. Проте його найбільша, найзаповітніша мрія сьогодні - це найскоріше закінчення війни.

Війна дуже сильно змінила наше життя в погану сторону. Вона змусила нас переїхати з рідного міста, з рідної квартири, де ми провели найкращі роки. І головне - це не майно, а час. Бо гроші повернути можна, а час - ні. Найстрашнішими в нашій пам'яті назавжди залишаться перші дні війни у Харкові. Це був початок усвідомлення того, що життя вже не буде таким, як раніше.

Дуже важко жити не серед свого рідного міста та рідних людей. Навіть уявити важко, яке було б гарне, повне життя без війни. Зараз наше життя - це стрес кожного дня. Ми не виїжджали з України, продовжуємо вчитися та працювати тут. Ми живемо з надією, що все буде МИР!