«Там були жахливі обстріли, горіла вся наша вулиця. Жодного дому не вціліло. Мої знайомі та родичі залишалися до останнього в Бахмуті. Розповідали, що це було суцільне пекло», - говорить Анжеліка Шинкаренко. Жінка виїхала раніше, через те, що рятувала своїх дітей. Якщо б не вони, впевнена, що знаходилась би там також до останнього. Зараз сім’я мешкає в Броварах. Це місто їм нагадує рідний Бахмут, в який поки що повернутися неможливо.