Соляник Яна Владиславівна, вчителька Огіївського ліцею

Конкурс есе "Чому бути українкою — це моя суперсила"

Україна велика країна. Вона величезна і така різна: і добра, і сильна, і безпорадна, і горда, і простодушна, і багатолика, але неповторна. Іноземців, які вперше приїздять до нашої країни, я знаю, найбільше вражає своєю красою українська природа. Та і я ніколи не втомлююсь захоплюватися нею! Тільки уявіть собі: безкраї простори, повні таємничості й загадок вікові ліси, швидкі річки з дражливим блиском сонячних алмазів, нескінченні поля сповнені польових трав, що ростуть на щедрих українських чорноземах. І блакитне небо що повинно радувати наші очі, над сповненими золотом, полями хліба... Вам також цього не вистачає?

Але країна – це не тільки землі та багатства, це і її громадяни! І славиться наша Батьківщина своїм народом, сильним, непереможним, добрим, сміливим, чуйним, незламним та відважним.

Багато тут живе людей, і незважаючи, що вони можуть бути різних національностей, незалежно від нації, релігії, звичаїв усі люди нашої країни — українці. А всі українці - сім'я.

Могутня Україна у дружбі народів. Шопенга́уер казав: «Найпоширеніший вид гордості – це національна гордість». Кожна людина, яка живе на планеті, відчуває гордість за свою Батьківщину, свій народ, свою землю та її історію. Україна змогла об'єднати людей різних національних культур, і всі вони люблять її та пишаються своєю країною, бажають її процвітання, захищають її ціною свого життя наперекір всім труднощам та перепонам. Надихає, чи не так?

На жаль, зараз у всьому світі постала проблема агресії та жорстокості між різними націями. Але велику проблему є міжнародний націоналізм – війни та інші конфлікти, що мають державне чи світове значення. Це прояв націоналізму впливає життя як народів, а й окремих країн. Наша держава намагається підтримувати хороше ставлення, дружбу із різними народами світу, і люди, попри смертельну загрозу, допомагають одне одному не шкодуючи сил. Навіть якщо нас розкидало по всіх куточках світу…

Сьогодні важливе місце в Україні займають поняття патріотизму, громадянськості, толерантності. Ми вкладаємо ці поняття нашим учням ще в ранньому дитинстві. Адже у нас у всіх спільне минуле, спільне майбутнє та одна історія. І ми повинні наше майбутнє від країн агресорів. Бо всі ми робимо свій внесок у розвиток нашої Батьківщини.

Наш народ має прекрасних людей – добрих, відкритих, чуйних. Які вже котрий рік поспіль доводять, що незламність нашої нації, яка оспівана в піснях, є нашою суперсилою, яка допомагає нам давати постійну відсіч ворогам.

Україна з честю проходить через важкі випробування і неодноразово рятувала себе від поневолення. Коли необхідно було захистити Батьківщину від ворогів, люди не шкодували своїх життів заради її свободи.

Війна об’єднала український народ, зробивши зі звичайних людей, які ще вчора працювали на звичайних роботах: кухар, аптекарка, тракторист, письменниця, двірник... Зараз ці люди стали супергероями!

Вони отримали свої суперсили через біль та страждання, через жагу до перемоги, через неймовірне бажання захистити свою землю та свою країну. Наш народ платить за мир життями громадян своєї країни. Ми повинні жити у злагоді однією дружною сім'єю. Головне – не те, де ми з вами живемо чи на якій посаді працюємо. Головне, що всі ми – люди. Ми – українці! І ми разом! А Суперсила України – у єдності нашого народу. Прислів'я недарма говорить: «Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти.».

Я надзвичайно сильно пишаюся тим, що народилася та живу в Україні. Саме завдяки цьому мені вдалося пізнати всі свої можливості. Я – українка, і моя суперсила в особистому зростанні, професійному удосконаленні та підтримці моїх учнів!

А наостанок хочу процитувати слова з вірша Галини Римар «Українонька — понад усе!»

Сила нації завжди в єднанні!

Лави дружнії враг не проб'є!

А нападнику зло віділлється!

Влада Бога скрізь, усюди є!

А народ наш бережений Богом!

Україна — вільна і свята!

Край героїв, похвали достойних!

Розцвіте привільная земля!..