31 березня 2022 року з Дніпра піднялися чотири гелікоптери. На борту перебували медики, які добровільно погодилися летіти в оточений Маріуполь. Один із них — військовий анестезіолог Олександр Демченко.  

Бункер під назвою «Залізяка» став його операційною. До 30 годин без сну,  нескінченні операції та ампутації. Разом із колегами він рятував тих, кого вже вважали безнадійними. Попри умови, Демченко знаходив сили документувати свою роботу. Лікар фотографував і знімав відео, аби світ побачив правду про Маріуполь.

У цей час його дружина, Галина Ходневич, також анестезіологиня, працювала у Харкові під постійними обстрілами. Вона рятувала поранених у шпиталі й щодня чекала хоч якоїсь звістки про чоловіка. «Сидіти й плакати не було часу, бо роботи було занадто багато», — згадує вона.

У червні разом із захисниками Маріуполя Олександр вийшов у російський полон. Пережив теракт в Оленівці. Провів у полоні 127 днів. Уже через три тижні після обміну лікар повернувся до роботи!

Галина служила військовою анестезіологинею дев’ять з половиною років, а на момент запису цього інтерв'ю працювала у Києві, в міській лікарні. 

Подружжя давно мріяло про власну домівку. Здійснилося бажання  завдяки програмі «Серце Азовсталі», що допомагає захисникам і їхнім родинам відбудовувати життя після війни й полону. Інтерв’ю з Галиною було записано під час отримання власного житла.