Після початку війни ми спочатку евакуювалися в Кіровоградську область, де жили у чужих людей в дуже скрутних умовах. Так ми прожили рік. Повернулися в квітні 2023 до Харкова. Але в Харкові дуже небезпечно і в квартирі, де ми жили погані умови проживання. У квітні 2023 року знову переїхали, тепер вже до села Введенка Чугуївського району Харківської області. Старша донька Таня дуже переживає з приводу переїздів, постійних вибухів, які вона чує і тремтить від страху, у неї немає друзів. Її емоційний стан погіршується ще і через те, що під час одно з обстрілів Чугуєва загинула її улюблена бабуся. Таня стала неуважною, плаксивою, не може зосередитися на заняттях, але намагається вчитися добре. Часто плаче по ночах і не може заснути. 

Були у Харкові. Збиралися в школу. В перший день неможливо було повірити, що це правда. Був жах і розгубленість. Я сказала, що почалася війна, дитина спочатку не усвідомлювала. День виїзду з дому у невідомість. Дочка часто плаче, розгублена, стала замкнутою, може не розмовляти. Боїться вибухів і невідомості. Були дні, що майже не було що їсти. Я схудла на 10 кг.